Panzerkampfwagen III Ausf J (5 سم KwK39 L / 60)

Panzerkampfwagen III Ausf J (5 سم KwK39 L / 60)

Panzerkampfwagen III Ausf J (5 سم KwK39 L / 60)

تم إنتاج Panzerkampfwagen III Ausf J (5 سم KwK39 L / 60) بعد أن أصر هتلر على استخدام مسدس أطول في Panzer III. على الرغم من إصداره هذا الأمر بعد سقوط فرنسا ، فإن تشغيل الإنتاج الأولي لـ Ausf J استخدم 5 سم KwK L / 42 الذي تم تقديمه في الطرز السابقة من Panzer III. يقال إن هتلر شاهد هذه الدبابات القصيرة الماسورة خلال عرض عسكري وأصر على استخدام البندقية الأطول.

بخلاف تغيير البندقية ، كانت نسختان من Ausf J متطابقة. تعني القذائف الأكبر التي أطلقتها L / 60 أن العدد الذي تم حمله انخفض من 99 إلى 84. تم تحويل عدد من الآلات القديمة لحمل السلاح الجديد.

كان أداء Ausf J (5 سم KwK39 L / 60) جيدًا ضد الدبابات البريطانية والأمريكية في شمال إفريقيا ، لكنه كان أقل نجاحًا ضد الدبابات السوفيتية T-34 و KV-1 ، التي حملت مدفعًا عيار 7.62 ملم. حتى البندقية الطويلة مقاس 5 سم أصبحت غير فعالة ضد دروع العدو السميكة ، ولكن على الرغم من الجهود المبذولة لتركيب مسدس 7.5 سم على Panzer III ، سيتم إنتاج نسختين أخريين (Ausf L و Ausf M) بمدفع طويل 5 سم.

الأسماء
Panzerkampfwagen III Ausf J
Sd Kfz 141/1
8 Serie Zugführerwagen / 8 Serie ZW

احصائيات
عدد المنتجين: 1067
أنتجت: ديسمبر 1941 - يوليو 1942
الطول: 6.28 م / 20 قدم 7 بوصة
عرض البدن: 2.95 م / 9 قدم 8 بوصة
الارتفاع: 2.50 م / 8 قدم 2 بوصة
الطاقم: 5 (قائد ، مدفعي ، محمل ، سائق ، مشغل راديو)
الوزن: 21.5 طن
المحرك: مايباخ HL120TRM
السرعة القصوى: 40 كم / ساعة / 24 ميلاً في الساعة
أقصى مدى: 155 كم / 96 ميل
التسلح: واحد 5 سم KwK39 L / 60 ، بالإضافة إلى 7.92 ملم MG 34 في البرج وواحد أمام الهيكل العلوي

درع

درع

أمام

الجانب

مؤخرة

أسفل العلوي

برج

30 ملم / 1.2 بوصة

30 ملم / 1.2 بوصة

30 ملم / 1.2 بوصة

10 ملم / 0.4 بوصة

البنية الفوقية

50 مم / 2 بوصة

30 ملم / 1.2 بوصة

50 مم / 2 بوصة

17 ملم / 0.66 بوصة

هال

50 مم / 2 بوصة

30 ملم / 1.2 بوصة

50 مم / 2 بوصة

16 ملم / 0.62 بوصة

عباءة البندقية

50 مم / 2 بوصة

ضع علامة على هذه الصفحة: لذيذ موقع التواصل الاجتماعي الفيسبوك StumbleUpon


بانزر الثالث

بانزر الثالث هو الاسم الشائع للدبابات المتوسطة التي طورتها ألمانيا في الثلاثينيات من القرن الماضي واستخدمت على نطاق واسع في الحرب العالمية الثانية. كان التعيين الألماني الرسمي بانزركامب فاجن الثالث (مختصر PzKpfw الثالث) تترجم إلى "عربة قتال مصفحة". كان الهدف منه قتال المركبات القتالية المدرعة الأخرى والخدمة جنبًا إلى جنب مع المشاة الداعمة لـ Panzer IV. ومع ذلك ، عندما واجه الألمان دبابات T-34 الهائلة ، كانت هناك حاجة إلى مدافع أقوى مضادة للدبابات. نظرًا لأن Panzer IV كان لديه حلقة برج أكبر ، فقد تم عكس الدور. شنت Panzer IV مدفعًا طويلًا ماسورة 7.5 سم KwK 40 وشارك في معارك من دبابة إلى دبابة. أصبح Panzer III متقادمًا في هذا الدور ولأغلب الأغراض تم استبداله بـ Panzer IV. منذ عام 1942 ، تم تثبيت الإصدار الأخير من Panzer III على 7.5 سم KwK 37 لتر / 24 ، وهو أكثر ملاءمة لدعم المشاة. انتهى إنتاج Panzer III في عام 1943. ومع ذلك ، فإن هيكل Panzer III قادر على توفير هياكل لـ StuG III حتى نهاية الحرب.


اختبارات Eerste

اختبارات Na مع نماذج أولية من طراز Van Daimler-Benz geselecteerd for verdere ontwikkeling. De eerste Dédée productieversies، de PzKpfw III Ausf A, PzKpfw III Ausf ب en PzKpfw III Ausf C، werden slechts في kleine aantallen gebouwd. زي verschilden hoofdzakelijk في هون ويلوفانجينج. في سبتمبر / أيلول عام 1939 ، ورد هيت Voertuig Formeel في Gebruik Genomen en kwam de massaproductie op gang

De PzKpfw III werd for het eerst ingezet tijdens de invasie van Polen. كان نموذج هيت فولجيندي دي PzKpfw III Ausf D التقى dikkere bepantsering en een verbeterde koepel.

في عام 1939 ، التقى عالم Werd Begonnen مع de ontwikkeling van een Versie مع كانون 50 ملم. كان لدى Deze Versie محركًا رائعًا وسهل الاستخدام. De nieuwe versie werd في عام 1940 في gebruik genomen onder de aanduiding PzKpfw III Ausf F. كان De volgende versie de PzKpfw III Ausf G مع محرك استيركيري. Er werd ook een diepwaadversie ontwikkeld، die met succes werd ingezet tijdens de invasie van de USSR في عام 1941. De PzKpfw III Ausf H. كان bredere rupsbanden en كان مفتوحًا تمامًا.

كان Het 50 ملم L / 42 kanon عبارة عن دبابة من طراز om de Russische T-34 تم تخزينها في خزان ، في حالة werd het KwK 39 L / 90 مع حلقة langere loop geïnstalleerd. Dit kanon كان له الكثير من السعادة. اجتمع Voertuigen مع dit kanon kregen de aanduiding PzKpfw III Ausf J. تم العثور لاحقًا على آيات Veel vroege alsnog uitgerust مع كانون 50 ملم. كانت بداية عام 1942 عبارة عن نسخة بحجم 37 ملم من الإصدار الأمامي من الواجهة الأمامية.

كان نموذج هيت فولجيندي دي PzKpfw III Ausf L، die zwaarder bepantserd was en iets meer dan 22 ton woog. كان Dat هو النموذج الأولي لـ Bijna de Helft meer dan het gewicht van het oorspronkelijke.

دي PzKpfw III Ausf M. en PzKpfw III Ausf N ارن uitgerust التقى 75 مم L / 24 كانون ، كان dat ook geïnstalleerd في de Panzerkampfwagen IV. Voor dit kanon waren 64 جراناتين أن بورورد. De productie van de PzKpfw III عام 1943 gestaakt. Het الشاسيه werd nadien nog gebruikt for verschillende aanvalskanonnen en gemotoriseerde houwitsers.


درع

موقع سماكة زاوية
بدن الجبهة 30 ملم 21°
جوانب هال 30 ملم
هال الخلفي 21 ملم 10°
قمة هال 16 ملم 90°
الهيكل الفوقي الأمامي 30 ملم
جوانب البنية الفوقية 30 ملم
الهيكل العلوي الخلفي 21 ملم 29°
أعلى البنية الفوقية 17 ملم 90 درجة إلى 77 درجة
برج الجبهة 30 ملم 15°
جوانب البرج 30 ملم 25°
برج خلفي 30 ملم 21 درجة إلى 0 درجة
قمة البرج 12 ملم 90 درجة إلى 83 درجة
عباءة البندقية 30 ملم مستدير

دفتار عيسى

Asal-muasal Sunting

Pada awal 1934، sesuai dari spesifikasi Heinz Guderian، Departmentemen Persenjataan Angkatan Darat Wehrmacht menggambar cetak biru untuk tank Medium Dengan Berat 24.000 kg maksimal dan kecepatan 35 km / jam. Yang mana bertujuan untuk menjadi tank pokok Angkatan Darat Jerman pada waktu itu dan untuk mendukung Taktik Perang Kilat yang tengah di gagas.

Pada waktu itu Tank ini akan di gunakan dengan dua cara. بيرتاما عدالة ، دينجان كارا بياسا يايتو بيرتيمبوران تانك ستاندار يانغ ميليباتكان تانك دينجان تانك مينيمباكان ماسنج-ماسينج سنجاتانيا. Cara kedua untuk وحدة menghancurkan المضادة للدبابات dan untuk menggilas infanteri. دبابة ini juga di kembangkan menjadi Assault Gun seperti Sturmgeschütz III bahkan dikembangkan menjadi tank kelas menengah generasi ke-4 Panzer IV.

Pasca Invasi Polandia tank ini banyak di perjual-belikan di lingkup Blok Poros karena ketenaran tank ini melawan tank-tank sekutu yang kewalahan di Front Barat. Seperti Angkatan Darat Kekaisaran Jepang Membelinya untuk melakukan rekayasa balik. Beberapa Negara boneka Jerman juga memilikinya seperti Negara Independen Kroasia yang langsung diberi secara cuma-cuma oleh Wehrmacht untuk mempertahankan Front Timur.

لابيس باجا سونتينج

Panzer III versi Awal Ausf. A hinga C memiliki baja dengan ketebalan 15 mm di depan dan samping kecuali di belakang yang di belakang hanya kurang lebih 10 mm. Dirasa tidak cukup، lapisan bajanya ditingkatkan menjadi 30 mm di semua sisi pada model Ausf. D ، E ، F ، dan G ، kecuali pada versi H dimana ada tambahan pelat setebal 30 mm di bagian depan dan belakang. أوصف. J memiliki pelat baja utuh Setebal 50 mm di depan dan belakang، Sedangkan pada Ausf. J¹، L، dan M ditambah lagi dengan pelat setebal 20 ملم دي باجيان ديبان. Puncak ketebalan lapis baja Panzer III adalah saat di pasangkan pelindung ekstra atau Schürzen dalam bahasa Jerman tetapi mempengaruhi fleksibelitas tank ini yang terkenal lincah di berbagai medan. Selain kebutuhan perang juga dengan medan terkadang di sesuaikan، seperti di Afrika Utara pasukan Jendral Rommel yang rata-rata berperisai tipis karena cuaca yang panas di Afrika.

بيرسنجاتان سونتينج

Panzer III Versi Ausf. hingga F awal dilengkapi dengan sebuah meriam 3.7 cm KwK 36 L / 45 yang terbukti cukup mumpuni pada perang pada tahun 1939-1940. Tetapi Versi Ausf. F hingga J dilengkapi dengan 5 سم KwK 38 L / 42 لأداء meningkatkan Performanya dan Ausf. J¹ hingga M diberi 5 سم KwK 39 L / 60 yang lebih panjang untuk menjawab munculnya tank musuh yang lebih kuat dan juga dilengkapi oleh 2 senjata mesin MG34 kaliber 7،92 mm.

أمام بارات ، أوتارا ، دان تيمور (بولندا) صن تينغ

Karier Panzer III di mulai saat Invasi Polandia dijalankan pada 1 سبتمبر 1939 دبابة ini dipindahkan ke timur tepat setelah Aneksasi Cekoslowakia untuk rencana ini. Selanjutnya divisi-divisi tank Wehrmacht maupun Waffen-SS di perintahkan untuk مجرد Warsawa secepatnya dan sesegera mungkin. dalam berbagai بيرتيمبوران yang pecah di Polandia cukup banyak memakan banyak tank ini bukan karena Tank Polandia tetapi karena ranjau dan senjata المضاد للدبابات Polandia. Bagaimanapun kekalahan telak memaksa Polandia menanda tangani surat menyerah tanpa syarat.

Setelah Polandia Panzer III menuju ke utara Jerman yaitu Denmark، dan Norwegia untuk mencegah Inggris menginvasi Norwegia karena letaknya yang dekat dengan wilayah Jerman. Di Front Utara ini Panzer III malah tak terkalahkan karena Negara-Negara Negeri Skandinavia hanya السويدية يانغ بادا waktu itu dapat Membuat Tank. Meskipun Denmark dan Norwegia memiliki Tank tetapi tak digunakan sebagaimana Jerman mengunakannya.

باسكا كامباني دي أوتارا جيرمان يانغ كيسال كارينا أرمادا كونفوي سوبلاي بيربيكالان جيرمان يانغ تيروس مينيروس دي سيرانج أوله إنغريس ، دان برانسيس يانغ مينيرانج راينلاند دينجان بيلورو-بيلورو أرتيليري يانغ دي تمبكان تيروس مينيروس مينوتوس ، Karena taktik yang dipakai pada Perang Dunia ke-1 gagal maka salah satu Jendral Jerman von Manstein Membuat rencana baru dengan menyerang Negara-negara rendah di Eropa Barat Seperti Kerajaan Belanda، Kerajaan Belgia، Luxembourg، baru menyewerang Prancia. di Front barat ini Panzer III ini mulai mendapat Lawan sepadan yaitu dengan Tank Cruiser dan tank-tank Prancis dengan perisai tebal dan senjata berat tapi cara pemakaian tank yang berbeda dengan Wehrmacht، Angkatan Darat Tankis tidak men Membuat divine yang mana tiap divisi hanya dilengkapi 1 atau 3 buah tank saja. بادا آخير بولان جوني برانسيس دي بيرمالوكان جيرمان دينجان كارا مينانداتانجاني بيرجانجيان مينيرا دي جيربونج كيريتا يانغ سما سات مينيراهنيا جيرمان بادا تاهون 1918.

Setelah Selesai Pertempuran Prancis Kerajaan Italia، Kekaisaran Jepang، Kerajaan Hungaria، Kerajaan Rumania، Kerajaan Bulgaria menandatangani Pakta Tripartit yaitu pakta perjanjian Aliansi Militer antara 3 negara Mayor yaitu Nazi Jerman، Kekaisarena kerman

بيرانج يوغوسلافيا بيرتاما (Fall Marita / Kampanye Balkan) Sunting

Setelah Pakta Tripartit Kerajaan Italia Meng-Aneksasi Kerajaan ألبانيا dan berperang dengan yunani tetapi Italia mengalami kekalahan besar di Sit oleh karena itu Italia meminta bantuan Jerman untuk Membantu awalnya Jerman ingin mengajak k Kerajaan jerman ingin العضو mengajak ingin mempertahankan kedamaian maka dirinya berkata tidak dari الموقع Kerajaan يوغوسلافيا dan Yunani Resmi masuk menjadi Aliansi Inggeris. Perang pecah tapi Jerman hanya menderita kekurangan Panzer III yang sedikit karena يوغسلافيا belum bisa memproduksi tank.

Perang Di Afrika Utara Sunting

Masuknya Kerajaan Italia dalam perang sama nasib nya dengan Jerman baru mulai peperangan langsung meminta bantuan ke Jerman. maka dari itu karena Jerman adalah kawan yang baik di tolonglah Kerajaan Italia dengan mengirim Divisi Deutsche Afrikakorps di bawah naungan komando Erwin Rommel. Panzer III dalam Pertempuran di Afrika ini di modifikasi berdasarkan iklim Tropis yang mana mengurangi ketebalan lapis baja dari 45 mm paling tebal menjadi 10 mm agar tidak panas alhasil Panzer III kurang di minati di Front tropis.

Perang di Timur dan Akhir Perang Sunting

Setelah Kerajaan يوغوسلافيا dan Yunani jatuh ketangan Adolf Hitler، dirinya hampir Meraih mimpinya untuk Mimentuk Kekaisaran Jerman Raya tetapi Hitler belum mencangkup teritori rencana awal untuk mencangkup Negara-Negara di Baratayah. Maka Dari itu Hitler telah menyuruh Jenderal-Jenderalnya untuk merancang Strategi Blitzkrieg kearah timur dengan sandi Barbarossa diambil dari nama Raja Kerajaan Romawi Suci dan disahkan oleh غنى "Fuhrer" tepat setelah Prancis jatuh. Oleh karena itu Jerman Nazi melancarkan Operasi Barbarossa pada perfengahan Juni 1941، sebelum berjalannya Barbarossa seluruh tank yang ada di barat dan setengah pasukan Wehrmacht dipindahkan secara bertahap dan menyisahkan ségraterman ingap dan menyisahkan sidikit uningpine Panzer III segera di tingkatkan kemampuannya dengan ditambah pelindung ekstra serta banyak dari Panzer III yang sudah ماسوك كاتيجوري "usang" di ubah menjadi versi Assault dan Senjata Anti-Pesawat Terbang.

Pada hari yang telah di tentukan Jerman melanggar Pakta Non-Agresi السوفييت-جيرمان يانغ تيلا ديتانداتانجاني أوله كيدوا بيهاك بايك جيرمان موبون السوفيتي.


ميك لوك

Vào ngày 11/1/1934 ، Heinz Guderian đứng đầu lực lượng quân i Đức dự định thành lập một dự án phát triển tăng hạng trung mới thoả mãn những yêtc nht t tt nh nhng yt tu كم / ساعة. Nó được thiết kế nhằm bổ sung thêm cho lực lượng thiết giáp Đức bấy giờ.

يمكنك الحصول على ما تريده حتى يمكنك الحصول على ما تريد. يمكنك العثور على هذا النوع من الأشياء في وقت لاحق من خلال هذه الفترة من عام 1936 إلى 1937. يمكنك الحصول على شيء من Daimler-Benz c chọn làm mẫu chính để sản xuất. بانزر الثالث أوسف. A (mẫu đầu tiên) được đưa vào sản xuất chính thức vào tháng 5/1937، mười chiếc được sản xuất (trong đó có hai chiếc không được lắp ráp vũ khí) Việc sản xuất phiên bản Panzer III Ausf. ف بوتو فاو نيم 1939.

Vào giữa năm 1937-1940، tập đoàn Krupp và Daimler-Benz bắt đầu việc nghiên cứu và chuyển đổi bộ phn nhằm chuẩn bị cho quá trình thiết kế Panzer IV.

Sau khi sản xuất được một vài mẫu، vấn đề thay thế bộ phận treo hiện tại bằng một hệ thống khác hoàn chỉnh hơn được đặt ra. Một vài hệ thống treo c lắp ráp thử nghiệm trên Panzer III Ausf. A và Ausf. D. Daimler-Benz chọn thanh xoắn chuyển động lực làm bộ phận treo cho dòng Panzer III. Trong thời điểm này، Panzer III và KV là hai loại tăng duy nhất sử dụng hệ thống treo này.

Khi được xuất xưởng، với những tính năng đặc biệt như: kíp lái 3 người-hỗ trợ một cách tốt nhất trong việc phòng thủ، liên lạc cũng như nho khi cơ có sức vận động mạnh và nhanh hơn، Panzer III đã từng một thời làm mưa làm gió trên chiến trường، nhưng đến khi hai dòng tăng chủ lực của Liên Xô lV 1 xung trận thì Panzer III ã tỏ ra yếu thến. Chính vì thế، dự án nâng cấp Panzer III do Daimler-Benz thành lập nhằm thay pháo chính của Panzer III lên pháo có nòng 50 mm، tăng cường lớp vỏ giáp phần trước và sườn. Sau khi dự on hoàn thành، Panzer III đã trở nên ngang bằng với các phiên bản đầu của T-34 trong một số tiêu chí، buộc người Liên Xô phải nghiên cứu-34

Vào năm 1942، Phiên bản cuối cùng của Panzer III là Ausf. N được hoàn thành. Ausf-N được trang bị phng vệ trước ngắn 7.5cm KwK-37 L / 24، hai súng phụ có tầm ngắm gần để phòng vệ trước bộ binh. Để tăng sức công phá ، Panzer III Ausf. N sử dụng loại đạn cóc xuyên từ 70–100 mm giáp trước và sườn.

Phát xít Nhật có đặt mua hai chiếc Panzer III từ Đức Quốc xã với mục ích sử dụng để nghiên cứu và thử nghiệm، tuy nhiên do quân nhật không chú trọm l ch ch thm ، hàng không mẫu hạm cũng như tàu ngầm nên mặc dù mua từ Đức Quốc xã nhưng số tăng này nhanh chóng bị di chuyển vào các kho hàng. في نيم 1943 ، فات شيت دونغ فيك تشويون إكس تونج بانزر الثالث تشو لو كوان نيت.

Lớp giáp bọc Sửa i

فين بن بانزر الثالث أوصف. أ أون فين بن أوصف. C đều có lớp giáp trên nóc xe bằng thép dày 10 mm، phần sau dày 5 mm. Tuy nhiên do lớp giáp bọc này quá mỏng khiến cho việc bảo vệ kíp chiến đấu cũng như xe tăng rất yếu، dẫn đến việc bọc giáp lại phần trước، su v. Tất cảcác phiên bản Ausf. D. E. F và G đều được thu hồi và bọc giáp lại. بانزر الثالث أوسف. H là phiên bản duy nhất có phần giáp bọc bằng thép tôi lại dày hơn 30 mm ở mặt trước và sau. أوصف. J có lớp giáp bằng kim loại dày 50 mm ở mặt trước، sườn và sau. Các phiên bản về sau này như Ausf. جي (1). L và M có lớp giáp dày 20 mm trên đỉnh và phần giữa khung، dày 70 mm mặt trước xe.

Sau khi dự án cải thiện phần giáp được hoàn thành، Panzer III đã có lớp giáp bọc khá dày، khiến cho nó trở nên khó bị xuyên thủ Li các loạ cánga Tuy nhiên، giáp trước xe vẫn dễ bị chọc thủng nếu bị trúng đạn pháo chống tăng cỡ nòng từ 75mm trở lên، giáp hông thì vẫn có thể bị xuyên thủng bởmmi phángo chnc.

Vũ khí Sửa i

Panzer III được trang bị pháo chính 50 mm، 37 mm PaK 36. V Pháo 50 mm yêu cầu tăng phải có diện tích trống rộng hơn nên phần đai trục nòng tăng được thiết kế to rang، thân c.

Từ phiên bản Ausf-A n Ausf-F đều được trang bị pháo chính 3،7 cm KwK-36 L / 46.5، tuy nhiên loại pháo này có sức xuyên giáp và công phá rất krangém dn، cm KwK-38 L / 42 cho các phiên bản Ausf-F và J. Phiên bản Ausf-J (1) và M được lắp pháo 5 cm KwK-39 L / 60 dài và mạnh hơn. Phiên bản Ausf J (1) cóc công phá khá mạnh، iu này ã được thể hiện tại chiến trường Bắc Phi. Khi đối đầu với xe tăng Anh، Ausf. J (1) ã dễ dàng bắn hạ các loại xe tăng của Anh ở cự ly chiến đấu thong thường.

Vào năm 1942، khi Panzer IV và Panther trở thành hai loại tăng chủ lực của Đức Quốc xã trên chiến trường thì Panzer III lại trở thành xe tăng hỗ trợ bộ binh. Nó được trang bị pháo nòng ngắn 7.5 سم KwK-37 L / 24 ، trước đó vốn được dùng trong các phiên bản Panzer IV Ausf. أ هووك ف.

Các phiên bản đời đầu đều có trang bị hai súng máy phụ 7،92 mm MG-34 nối bằng trục gần hai pháo chính. Nhưng từ phiên bản Ausf. هذا هو الأمر الذي سيحدث في غيوم شونغ تشون ميت كوهو MG-34 في الوقت نفسه.

Độ لينه động Sửa i

بانزر الثالث أوسف. A-C đều được trang bị động cơ Maybach HL 108 TR (12 xi lanh250 mã lực) có thểt vận tốc tối đa vào khoảng 35 km / h và hoạt động trong tầm 150 km. Các phiên bản đời sau được trang bị lại động cơ Maybach HL 120 TRM (12 xi lanh300 mã lực) đều có vận tốc tối đa vào khoảng 40 كم / ساعة cũng như trọng lượng)، và tầm hoạt động tăng thêm 5 km nữa lên 155 km.

تشي فاي ساي

Một vài nguồn của Đồng Minh tính rằng Panzer III Ausf. N có giá thành là 96.163 RM، khá rẻ so với các loại xe tăng hạng trung và hạng nặng khác của c: 82.500 RM của StuG-III، 103.462 RM của Panzer IV Ausf. G، 117.100 RM của xe tăng Panther، và 250.800 RM của Tiger I. Các số liệu chi phí trên không kể giá thành vũ khí، kính ngắm và bộ iện đàm [2] [3] [4]

Nếu tính cả chi phí cho vũ khí، kính ngắm và bộ iện àm thì mỗi chiếc Panzer III Ausf. M có giá thành là 103.163 RM [5]

Panzer III tham gia tất các chiến dịch từ châu Âu in Bắc Phi. Một bộ phận các sưoàn tinh nhuệ Panzer III có tham gia trận Normandy vào năm 1944.

Trong chiến dịch Ba Lan và Pháp، chỉ có vài trăm chiếc Panzer III được huy động tham gia chiến đấu. Các phiên bản Ausf. AF với lớp giáp gần 50 mm và được trang bị pháo chính 37 mm cũng đủ để ánh bại các loại xe tăng hạng trung của Anh، Ba Lan và Pháp như البولندية 7TP، الفرنسية R-35 vá c dng trong các trận đấu trực diện. Panzer III được ánh giá là loại tăng hạng trung tốt nhất thời bấy giờ.

Trong cuộc hành quân Barbarossa، Panzer III là loại tăng hạng trung chính với số lượng được huy động với hàng ngàn chiếc. Cũng trong thời iểm này، các phiên bản mới như Ausf. E-F-G và H (được trang bị pháo chính 50 mm KwK L / 42) đều được xuất xưởng và đưa thẳng ra chiến trường. Tuy nhiên، số Panzer III đã vấp phải khó khăn khi đối đầu với các loại xe mới của Liên Xô là T-34 và KV-1، ngay lập tức các mẫu Panzer IV nângit t t t كان يمكن أن يونغ لي ميت تران. Nhưng số lượng T-34 và KVs khi đó chưa nhiều، chiếm đa số lực lượng xe tăng Liên Xô khi đó là xe tăng hạng nhẹ như T-26 và BT، chúng có hỏa lựzer và. Số Panzer III với kíp lái được rèn luyện kĩ، vũ khí và lớp giáp bọc tốt ánh bại và tiêu diệt các xe tăng hạng nhẹ Liên Xô một cách d d d.

Cuối chiến dịch Barbarossa، hai dòng tăng T-34 và KV được Liên Xô nhân rộng sản xuất. Ngay lập tức ، Panzer III được cải tiến lại với pháo chính 50 مم L / 42. Nhưng phiên bản cải tiến này vẫn không thể bắn xuyên giáp trước của T-34 và KV. Vào mùa xuân 1942، dự in thay chinh hiện tại bằng pháo 50 mm KwK-39 L / 60 lắp trên Panzer III Ausf. ي (1) được hoàn thành. Điều bất ngờ đã xảy ra khi phiên bản J (1) có thể xuyên được giáp trước của T-34 từ khoảng cách 500 m và tốn nhiều lần bắn để có thể xuyên thủp.

فاو نيم 1943 ، فين بن أوصف. L được lắp thêm phần giáp váy (schürzen) để chống lại lựu n và các loại pháo tự hành chống tăng. Trong trận vòng cung Kursk، Panzer III có nhiệm vụ chính là hỗ trợ bộ binh، nhường lại vai trò đấu tăng cho Panzer IV và Panther (xe tăng con báo).

Panzer III được thiết kế để trở thành tăng có kíp lái ba người (pháo thủ، người thay on và chỉ huy). في هذا السياق ، يمكنك الحصول على طريقة عرض قائمة على شكل khiển và quan sát bên ngoài lẫn bên trong. من الممكن أن يكون هذا هو الحال في عام 1930. كيو كيب لاي ناي CO ش ش الفندق مرافق الفندق لويزيانا: كيب لاي شركاه أن ينه ĐỒNG ثيو تينه HUONG، تشي هوي CO الصنبور ترونج فاو việc تشيوان السبت، نهونغ CO nhược الفندق مرافق الفندق لويزيانا: خونغ CO người điều khiển ĐIỆN đàm giúp تشو việc chuyển تاي للمنتدى القصدير không được thông suốt، số wo thủ quá ít khiến cho việc thay on và khai hoả chậm gây nguy hiểm cho xe tăng.


محتويات

في 11 يناير 1934 ، وفقًا للمواصفات التي وضعها Heinz Guderian ، وضعت إدارة أسلحة الجيش خططًا لدبابة متوسطة يبلغ وزنها الأقصى 24000 & # 160 كجم وسرعة قصوى تبلغ 35 كيلومترًا في الساعة (21.75 # 160 ميلًا في الساعة). كان من المفترض أن تكون الدبابة الرئيسية لفرق بانزر الألمانية ، قادرة على الاشتباك وتدمير قوات الدبابات المعارضة.

أنتجت كل من Daimler-Benz و Krupp و MAN و Rheinmetall نماذج أولية. تم اختبار النماذج الأولية في عامي 1936 و 1937 ، مما أدى إلى اختيار تصميم Daimler-Benz للإنتاج. النموذج الأول من Panzer III ، Ausf. A ، خرج من خط التجميع في مايو 1937 ، وتم إنتاج ما مجموعه عشرة ، اثنان منهم غير مسلحين ، في عام 1937. الإنتاج الضخم لـ Ausf. بدأت النسخة F في عام 1939.

بين عامي 1937 و 1940 ، جرت محاولات لتوحيد الأجزاء بين كروب بانزر الرابع ودايملر بنز بانزر 3.

كان الكثير من أعمال التطوير المبكرة على Panzer III عبارة عن بحث عن تعليق مناسب. تمت تجربة عدة أنواع من تعليق أوراق الربيع على Ausf. من خلال Ausf. D قبل تعليق قضيب الالتواء في Ausf. تم توحيد E. كانت Panzer III ، إلى جانب الدبابة الثقيلة السوفيتية KV ، واحدة من أولى الدبابات التي استخدمت تصميم التعليق هذا.

كانت السمة المميزة لـ Panzer III ، المتأثرة بدبابات فيكرز البريطانية ، هي البرج المكون من ثلاثة رجال. هذا يعني أن القائد لم يكن مشتتًا بمهام اللودر أو المدفعي ويمكنه التركيز بشكل كامل على الحفاظ على الوعي الظرفي. لم يكن لدى الدبابات الأخرى في ذلك الوقت [1] هذه القدرة ، مما يوفر لـ Panzer III ميزة قتالية محتملة. على سبيل المثال ، كان لدى الفرنسي Somua S-35 طاقم برج مكون من رجل واحد فقط ، بينما كان للطائرة السوفيتية T-34 (في الأصل) رجلان. تدل على الأهمية العملية لهذه الميزة من خلال حقيقة أنه ليس فقط كل تصميمات الدبابات الألمانية الإضافية ورثتها ، ولكن أيضًا في وقت لاحق من الحرب ، تحولت معظم تصميمات دبابات الحلفاء بسرعة إلى البرج المكون من ثلاثة أفراد ، أو تم التخلي عنها عفا عليها الزمن.

لم يكن لدى Panzer III ، على عكس Panzer IV ، سلة برج ، بل مجرد منصة لإسناد القدم للمدفعي. [2]

كان المقصود من الدبابة الثالثة أن تكون دبابة قتال أساسية للقوات الألمانية. ومع ذلك ، عندما اجتمعت في البداية مع دبابات KV و T-34 ، ثبت أنها أقل شأنا من حيث قوة الدروع والمدافع. لتلبية الحاجة المتزايدة لمواجهة هذه الدبابات ، تم إطلاق Panzer III بمدفع أطول وأقوى 50 ملم (1.97 & # 160in) وحصل على المزيد من الدروع على الرغم من أن هذا فشل في معالجة المشكلة التي تسببها دبابة KV بشكل فعال تصميمات. نتيجة لذلك ، بدأ إنتاج البنادق ذاتية الدفع ، بالإضافة إلى إطلاق مدافع Panzer IV.

في عام 1942 ، تم إصدار النسخة النهائية من Panzer III ، Ausf. تم إنشاء N ، بمدفع KwK 37 L / 24 عيار 75 ملم (2.95 & # 160 بوصة) ، وهو مدفع منخفض السرعة مصمم لمكافحة المشاة وأعمال الدعم الوثيق. لأغراض دفاعية ، فإن Ausf. تم تجهيز N بجولات من ذخيرة الشحن المجوفة التي يمكن أن تخترق 70 إلى 100 ملم (2.76 إلى 3.94 بوصة) من الدروع اعتمادًا على متغير الطلقة ولكن تم استخدامها بشكل صارم للدفاع عن النفس.

يُزعم أن الحكومة اليابانية اشترت اثنين من طراز Panzer III من حلفائها الألمان خلال الحرب. يُزعم أن هذا كان لأغراض الهندسة العكسية ، حيث ركزت اليابان بشكل أكبر على تطوير طائرات عسكرية جديدة وتكنولوجيا بحرية وقليل نسبيًا على تطوير دبابات جديدة. يبدو أن المركبات لم يتم تسليمها حتى عام 1943 ، ومع ذلك ، بحلول ذلك الوقت ، يمكن القول إن الكثير من تقنيات بانزر 3 قد عفا عليها الزمن بالفعل. [3]

درع

بانزر الثالث أوسف. كان من A إلى C 15 ملم (0.59 & # 160in) من الدروع الفولاذية المتجانسة من جميع الجوانب مع 10 ملم (0.39 & # 160 بوصة) في الأعلى و 5 ملم (0.20 & # 160 بوصة) في الأسفل. تم تحديد هذا بسرعة على أنه غير كافٍ ، وتمت ترقيته إلى 30 ملم (1.18 & # 160 بوصة) في الأمام والجانبين والخلف في Ausf. طرز D و E و F و G ، حيث يحتوي الطراز H على طبقة ثانية 30 ملم (1.18 & # 160 بوصة) من الفولاذ المقوى بالوجه مطبق على الهيكل الأمامي والخلفي. أوصف. يحتوي الطراز J على لوحة صلبة مقاس 50 ملم (1.97 & # 160 بوصة) في الأمام والخلف ، بينما كان Ausf. تحتوي طرز J¹ و L و M على طبقة إضافية من الدروع تبلغ 20 ملم (0.79 & # 160 بوصة) على الهيكل الأمامي والبرج. أعطى هذا الدرع الأمامي الإضافي لبانزر 3 حماية أمامية من معظم المدافع البريطانية والسوفيتية المضادة للدبابات في جميع النطاقات باستثناء النطاقات القريبة. كانت الأطراف لا تزال عرضة للعديد من أسلحة العدو بما في ذلك البنادق المضادة للدبابات من مسافات قريبة.

التسلح

تم تصميم Panzer III لمحاربة الدبابات الأخرى في مرحلة التصميم الأولية ، تم تحديد مدفع 50 ملم (1.97 & # 160in). ومع ذلك ، كان المشاة في ذلك الوقت مزودًا بـ 37 ملم (1.46 & # 160 بوصة) PaK 36 ، وكان يُعتقد أنه من أجل التوحيد القياسي ، يجب أن تحمل الدبابات نفس التسلح. كحل وسط ، تم جعل حلقة البرج كبيرة بما يكفي لاستيعاب مدفع يبلغ قطره 50 ملم (1.97 & # 160 بوصة) في حالة الحاجة إلى ترقية مستقبلية. سيضمن هذا القرار الوحيد فيما بعد لـ Panzer III حياة طويلة في الجيش الألماني.

أوصف. من الألف إلى أوائل أوصف. تم تجهيز F بـ 3.7 سم KwK 36 L / 46.5 والتي أثبتت أنها مناسبة خلال حملات 1939 و 1940 ولكن في وقت لاحق Ausf. F إلى Ausf. تمت ترقية J مع 5 سم KwK 38 L / 42 و Ausf. J¹ إلى M بمدفع KwK 39 L / 60 الأطول مقاس 5 سم ردًا على المعارضين الأفضل تسليحًا ومدرعات بشكل متزايد.

بحلول عام 1942 ، أصبحت Panzer IV الخزان المتوسط ​​الرئيسي في ألمانيا بسبب إمكانات الترقية الأفضل. ظلت Panzer III قيد الإنتاج كوسيلة دعم وثيق. أوصف. قام نموذج N بتركيب مدفع منخفض السرعة 7.5 سم KwK 37 L / 24 - وهو نفس المستخدم من قبل Panzer IV Ausf. من أ إلى أوصف. نماذج F. تم تركيب هذه البنادق في الأصل على طرازات Panzer IV Ausf A إلى F1 الأقدم وتم وضعها في التخزين عندما كانت تلك الدبابات مسلحة أيضًا بإصدارات أطول من مدفع 75 ملم.

جميع الموديلات المبكرة حتى Ausf بما في ذلك. كان لدى F اثنان 7.92 ملم (0.31 & # 160 بوصة) ماشينينجوير تم تركيب 34 مدفع رشاش بشكل متحد المحور مع المدفع الرئيسي ، وسلاح مماثل في هيكل الهيكل. نماذج من Ausf. G ولاحقًا كان لديه MG34 متحد المحور والبدن MG34.

إمكانية التنقل

بانزر الثالث أوسف. تم تشغيل من A إلى C بواسطة 250 & # 160PS (184 & # 160kW) ، ومحرك Maybach HL 108 TR ذو 12 أسطوانة ، مما يعطي سرعة قصوى تبلغ 32 & # 160 كم / ساعة (20 & # 160 ميلاً في الساعة) ونطاق 150 & # 160 كم (93 & # 160 ميل). تم تشغيل جميع الطرز اللاحقة بواسطة محرك Maybach HL 120 TRM بقوة 300 و # 160 حصان (221 & # 160 كيلو وات). اختلفت السرعة القصوى اعتمادًا على ناقل الحركة والوزن ، ولكنها كانت حوالي 40 & # 160 كم / ساعة (25 & # 160 ميلاً في الساعة). كان النطاق بشكل عام حول 155 & # 160 كم (96 & # 160 ميل).


Зміст

Хоча Німеччині, яка зазнала поразки у Першій світовій війні, за умовами Версальського мирного договору було заборонено мати бронетанкові війська, роботи зі створення бронетехніки велися в ній вже з 1925 року. Першим танком, запущеним у виробництво, став легкий танк PzKpfw I, у той час відомий під кодовим позначенням «малий трактор», (нім. Kleintraktor), розробка якого велася з 1930 року . Разом з тим, недоліки PzKpfw I, що мав екіпаж з двох осіб, кулеметне озброєння та протикульне бронювання, були очевидні ще на етапі його проектування, тому вже незабаром Управлінням озброєнь рейхсверу була сформульована необхідність розробки більш важких танків. Згідно з документами фірми «Крупп» за 1933 рік, Управління озброєнь планувало створення двох танків — трохи більшого, ніж PzKpfw I і озброєного 20-мм гарматою, майбутнього PzKpfw II, розробка якого була доручена фірмі «Даймлер-Бенц» та озброєного 37-мм гарматою танка із вагою близько 10 тонн, контракт на розробку якого планувала отримати «Крупп». Остаточне рішення про початок розробки цих двох машин було прийнято після наради керівництва Управління озброєнь з питань визначення пріоритетних програм в умовах нестачі фінансування, що відбулася 11 січня 1934. Формальний дозвіл на початок робіт по танку (нім. Gefechtskampfwagen) було видано Управлінню інспекцією бронетанкових військ 27 січня того ж року . У лютому 1934 року Управлінням озброєнь був організований конкурс на розробку нового танка, який отримав кодову назву «танк командира взводу» (нім. Zugführerwagen) або ZW. Після дослідження можливостей різних компаній, до участі в конкурсі були запрошені чотири фірми: «Даймлер-Бенц», «Крупп», MAN і «Рейнметалл». Технічні вимоги до танка включали в себе:

  • маса близько 10 тонн
  • озброєння з 37-мм гармати у обертаємій башті
  • максимальна швидкість не менше 40 км/год
  • використання двигуна HL 100 потужністю 300 к. с. виробництва фірми «Майбах», трансмісії SSG 75 фірм Zahnradfabrik Friedrichshafen, механізму повороту типу Wilson-Cletrac і гусениць Kgs.65/326/100.

Після вивчення попередніх проектів, представлених «Даймлер-Бенц», MAN і «Рейнметалл», Управлінням озброєнь влітку 1934 року були видані замовлення на виробництво прототипів :

  • «Даймлер-Бенц» — два прототипи шасі
  • M.A.N. — Один прототип шасі
  • «Крупп» — два прототипи башти
  • «Рейнметалл» — один прототип башти.

За результатами випробувань прототипів, було вибрано шасі «Даймлер-Бенц», перший примірник якого був зібраний в серпні 1935 року. На додаток до перших шасі, позначається як ZW1 і ZW2, «Даймлер-Бенц» отримала контракт на створення ще двох поліпшених прототипів — ZW3 і ZW4. Два прототипи башти «Крупп» було закінчено ще в серпні 1934 року, але остоточно вони були обрані тільки після порівняльних випробувань їх разом із баштами «Рейнметалл» на прототипах шасі Panzerkampfwagen III Ausf. A, B, C і D

Замовлення на виробництво «нульової серії» з 25 танків, призначеної для військових випробувань, було видане Управлінням озброєнь у грудні 1935 року, при цьому випуск перших танків був намічений на жовтень 1936 року із тим, щоб передати всі 25 машин у війська вже до 1 квітня 1937 року. На той час позначення танка кілька разів змінювалося, поки наказом від 3 квітня 1936 року не було встановлено в остоточному варіанті — Panzerkampfwagen III.

Контракт на виробництво першої досерійної партії (1.Serie/ZW) з 10 машин був виданий фірмі «Даймлер-Бенц», башти ж для танків повинна була поставити «Крупп». Крім них, у виробництві було задіяно ряд інших фірм, які виробляли окремі вузли та компоненти танка. Так, броньові корпуси та бронювання башт виготовлялися фірмою «Дойче Едельштальверке», ряд інших фірм поставляли оптичні прилади і компоненти силової установки та ходової частини . Десять машин цієї серії, які отримали пізніше позначення Ausführung A (Ausf. A — «модель А»), були розвитком конструкції прототипу ZW1. Характерною особливістю цієї модифікації була ходова частина, з п'ятьма опорними котками великого діаметру з індивідуальною підвіскою на вертикальних пружинах та двома підтримувальними котками з кожного борту. Маса Ausf. A становила 15 тонн, максимальна ж швидкість виявилася нижче вимог замовника і склала лише 35 км/год. «Даймлер-Бенц» планувала завершити збирання двох шасі ще до листопаду 1936 року, але реально початок виробництва Ausf.A затягнувся до 1937 року. Точні дати випуску машин цієї модифікації невідомі, проте відомий їх приблизний період — між 1 травня 1937 року, коли, згідно зі звітами, ще не було прийнято жодного танку і 1 жовтня того ж року, коли на озброєнні значилося вже 12 PzKpfw III.

Друге замовлення, видане «Даймлер-Бенц» і «Крупп», передбачало виробництво другої досерійної партії (2.Serie/ZW) з 15 машин, які представляли собою розвиток прототипу ZW3 та отримали позначення Ausf.B. Від Ausf.A їх відрізняла насамперед ходова частина, що мала з кожного борту по 8 опорних котків малого діаметру, зблокованих попарно у візки, підвішені на двох групах листових ресор та обладнаних гідравлічними амортизаторами. Крім цього, в конструкцію танка був внесений ряд менш значних змін [1. П'ять шасі Ausf.B були перенаправлені для виробництва нульової серії САУ Sturmgeschütz III отже, згідно з німецькою документацією лише 10 з них були завершені як танки, хоча багато джерел кажуть про 15 випущених танків цієї модифікації. Виробництво танків цієї модифікації почалося після завершення робіт над машинами з партії Ausf.A, а останні танки Ausf.B були доставлені у війська до кінця листопада — початку грудня 1937 року.

Замовлення на третю досерійну партію PzKpfw III (3.Serie/ZW) з 40 танків також надійшло «Даймлер-Бенц» і «Крупп», також до випуску було залучено низку як колишніх, так і нових субпідрядників для окремих вузлів та компонентів танку. 3.Serie/Z.W. містила в собі дві партії — 3a.Serie/ZW з 15 машин і 3b.Serie/Z.W. з 25 машин, які отримали позначення, відповідно, Ausf.C і Ausf.D. Конструктивно Ausf.C відрізнялися від танків Ausf.B насамперед зміненою підвіскою, 8 котків якої з кожного борту тепер були скомпоновані у три візки — крайні по два котки та середній з чотирьох котків, як і раніше підвішених на листових ресорах, а крайні візки також і на амортизаторах. Крім цього, були вдосконалені агрегати силової установки, передусім механізм повороту та бортові передачі . Виробництво Ausf.C велося з середини 1937 по січня 1938 року.

Останньою досерійної модифікацією PzKpfw III стала Ausf.D. Танки цієї модифікації відрізнялися доопрацьованою кормовою частиною корпусу та командирською башточкою нової конструкції, а також змінами в силовій установці та елементах підвіски. Багато особливостей Ausf.D, наприклад, конструкція кормової частини, перейшли згодом на серійні машини. З приводу бронювання танків цієї модифікації, думки істориків розходяться. Традиційною є версія про 30-мм вертикальне бронюванні Ausf.D, як і на танках перших серійних модифікацій, за різними даними, таке бронювання мали всі, або ж всі за винятком перших 5 машин, танки Ausf.D. Однак ця версія оскаржується істориком Т. Йенцем, який вказує на те, що ці дані, як і багато інших, походять зі звітів британської розвідки, написаних під час Другої світової війни та незабаром після неї, та є лише помилковими припущеннями. Сам Йенц, ґрунтуючись на німецьких документах того періоду, стверджує, що бронювання всіх танків Ausf.D залишалося незмінним у порівнянні із попередніми модифікаціями, а 30-мм броню мала лише нова командирська башточка. Виробництво Ausf.D почалося в січні 1938 року, одразу після завершення випуску Ausf.C. За німецькими документами, у звіті за 1 липня 1938 значилися на озброєнні 56 танків Ausf. A — Ausf.D, але, за версіями істориків, останні Ausf.D були випущені ще в червні або липні 1938 року. Початкове замовлення Ausf.D склало 25 машин. Проте у зв'язку із тим, що 5 шасі Ausf.B були виділені раніше на будівництво САУ- вже виготовлені для них верхні частини корпусу та башти залишилися невикористаними тож Управління озброєнь замовило «Даймлер-Бенц» виготовлення 5 додаткових шасі в 3b.Serie/ZW. Проте виробництво наступних серій PzKpfw III вже стало на той час пріоритетнішим завданням тому закінчення цих п'яти машин затягнулося до жовтня 1940 року (у деяких документах вони позначаються як 3c.Serie/ZW). Усього, таким чином, було виготовлено 30 танків модифікації Ausf.D хоча деякі джерела називають цифри в 29 або навіть 50 машин.

Виробництво різних модифікацій PzKpfw III в період 1937–1943
модифікація період Кількість
PzKpfw III Ausf. أ 1937 15
PzKpfw III Ausf. ب 1937 15
PzKpfw III Ausf. ج 1937–1938 15
PzKpfw III Ausf. د 1938 30
PzKpfw III Ausf. ه 1938–1939 96
PzKpfw III Ausf. F 1939–1940 435
PzKpfw III Ausf. جي 1940–1941 600
PzKpfw III Ausf. ح 1940–1941 308
PzKpfw III Ausf. ي 1941–1942 1549
PzKpfw III Ausf. ي 1941–1942 1067
PzKpfw III Ausf. إل 1942 653
PzKpfw III Ausf. م 1942–1943 250
PzKpfw III Ausf. ن 1942–1943 700

Наприкінці літа 1940 року 168 танків Panzerkampfwagen III версій F، G і Н були переобладнані для руху під водою і повинні були використовуватися при висадці на англійське узбережжі. либина занурення становила 15 м свтря подавався довжиною 18 м і діаметром 20 см. авесні 1941 року досліди були продовжені вже з 3،5-трубою - «шнорхель». скільки висадка в Англію не відбулася، деяка кількість таких танків зі складу 18-танкової 22 пулася.

ТТХ ранніх модифікацій Pz.Kpfw.III
Pz.Kpfw.III Ausf.A Pz.Kpfw.III Ausf.B Pz.Kpfw.III Ausf.C Pz.Kpfw.III Ausf.D Pz.Kpfw.III Ausf.E Pz.Kpfw.III Ausf.F Pz.Kpfw.III Ausf.G
розміри
бойова масса، т 15,4 15,9 16,0 16,0 19,5 19,8 20,3
довжина، м 5,69 5,67 5,85 5,92 5,38 5,38 5,41
Ширина، м 2,81 2,81 2,82 2,82 2,91 2,91 2,95
Висота، м 2,34 2,39 2,42 2,42 2,44 2,44 2,44
броня، мм
об корпуса 15 15 15 15 30 30 30
орти і корма корпуса 15 15 15 15 21—30 21—30 30
об башти 15 15 15 15 30 30 30—37
Борти і корма башти 15 15 15 15 30 30 30
دينار 10 10 10 10 12—17 12—17 12—17
днище 5 5 5 5 16 16 16
озброєння
гармата 1 × 37 ملم KwK 36 1 × 37 ملم KwK 36 1 × 37 ملم KwK 36 1 × 37 ملم KwK 36 1 × 37 ملم KwK 36 1 × 37 ملم KwK 36 або 50-мм KwK 38 1 × 50 ميكرومتر KwK 38
кулемети 3 × 7،92 ملم MG-34 3 × 7،92 ملم MG-34 3 × 7،92 ميكرومتر MG-34 3 × 7،92 ملم MG-34 3 × 7،92 ملم MG-34 3 × 7،92 ملم MG-34 2 × 7،92 ميكرومتر MG-34
боекомплект، снарядів / патронів 150/4500 121/4500 121/4500 121/4500 131/4500 131/4500 99/2700
рухливість
двигун مايباخ HL 108TR 250 л. с. مايباخ HL 108TR 250 л. с. مايباخ HL 108TR 250 л. с. مايباخ HL 108TR 250 л. с. مايباخ HL 120TR 300 л. с. مايباخ HL 120TRM 300 л. с. مايباخ HL 120TRM 300 л. с.
питома потужність، л. с. / т 16,2 15,7 15,6 15,6 15,4 15,2 14,8
максимальна швидкість по осе км / год 35 40 40 40 40 40 68
швидкість по перетятій місцевості، км / год 18 18 18 18 18 18 18
запас ходу по шосе، км 165 165 165 165 165 165 165
запас ходу по перетятій місцевості، км 95 95 95 95 95 95 95
питомий тиск на ґрунт، кг / см2 0,63 н / д н / д н / д 0,95 0,95 0,95
подоланний рів، м 2,7 2,3 2,3 2,3 2,0 2,0 2,0
подоланна стінка، м 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6
подоланний брід، м 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8
ТТХ пізніх модифікацій Pz.Kpfw.III
Pz.Kpfw.III Ausf.H Pz.Kpfw.III Ausf.J Pz.Kpfw.III Ausf.J1 Pz.Kpfw.III Ausf.L Pz.Kpfw.III Ausf.M Pz.Kpfw.III Ausf.N
розміри
бойова масса، т 21,8 21,5 21,5 22,7 22,7 23,0
довжина، м 5,41 5,52 5,52/6,28 5,52/6,28 5,52/6,41 5,52
Ширина، м 2,95 2,95 2,95 2,95 2,95 2,95
Висота، м 2,44 2,50 2,50 2,50 2,50 2,50
броня، мм
об корпуса 30+30 50 50 50—50+20 50—50+20 50—50+20
орти і корма корпуса 30—30+30 30—50 30—50 30—50 30—50 30—50
об башти 30—37 30—50 30—50 57—50+20 57—50+20 57—50+20
орти і корма башти 30 30 30 30 30 30
دينار 10—17 10—17 10—17 10—18 10—18 10—18
днище 16 16 16 16 16 16
озброєння
гармата 1 × 50 ميكرومتر KwK 38 1 × 50 ميكرومتر KwK 38 1 × 50 ميكرومتر KwK 39 1 × 50 ميكرومتر KwK 39 1 × 50 ميكرومتر KwK 39 1 × 75-мм KwK 37
кулемети 2 × 7،92 ميكرومتر MG-34 2 × 7،92 ميكرومتر MG-34 2 × 7،92 ميكرومتر MG-34 2 × 7،92 ميكرومتر MG-34 2 × 7،92 ميكرومتر MG-34 2 × 7،92 ميكرومتر MG-34
боекомплект، снарядів / патронів 99/2700 99/2700 84/2700 92/4950 92/3750 56/3450
рухливість
двигун مايباخ HL 120TRM 300 к. с. مايباخ HL 120TRM 300 к. с. مايباخ HL 120TRM 300 к. с. مايباخ HL 120TRM 300 к. с. مايباخ HL 120TRM 300 к. с. مايباخ HL 120TRM 300 к. с.
питома потужність، к. с. / т 13,8 14,0 14,0 13,2 13,2 13,0
максимальна швидкість по осе км / год 64 40 40 40 40 40
Середня швидкість по ґрунту، км / год 18 18 18 18 18 18
запас ходу по шосе، км 165 155 155 155 155 155
запас ходу по перетятій місцевості، км 95 85 85 85 85 85
питомий тиск на ґрунт، кг / см2 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94 0,94
подоланний рів، м 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0 2,0
подоланна стінка، м 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6 0,6
подоланний брід، м 0,8 0,8 0,8 1,3 1,3

PzKpfw III мав компонування із розташуванням моторного відділення в кормовій، трансмісійного відділення - у передній، а відділення управління та бойового відділення - у середній частині танка. Екіпаж PzKpfw III складався з п'яти осіб: механіка-водія та стрільця-радиста، які перебували у відділенні управління і командира، навідника та заряджаючого، які розміщувалися в тримісній вежі.

. Довжина ствола гармати - 45 калібрів (1717 мм). Маса гармати - 195 كغ. ертикальне наведення - в межах 10 ° до 20 °. атвір - клиновий، вертикальний، напівавтоматичний. Спуск - електричний. видкострільність - 15-18 постр / хв. У боєкомплект гармати входили постріли з бронебійними (PzGr، маса 0685 кг، початкова швидкість 745 м / с)، підкаліберним (PzGr 40، маса 0368 кг، 1020 м / с) і осколково-фугасними (SprGr 18، 0615 кг، 725 м / с) снарядами. Боєкомплект складався з 150 (Ausf А)، 121 (В-D) або 131 пострілу (Е-G).

анки модифікацій G-J озброювалися »гарматою 5 سم KwK 38 L / 42 калібру 50 мм، також розробленою Ронструкторано. овжина стовбуру гармати - 42 калібри (2100 ملم). Маса гармати - близько 400 кг. ути вертикального наведення - 10 ° до 20 °. атвір - вертикально-клиновий наз напівавтоматикою копірного типу. Спусковий механізм гармати - електричний، розташований на рукоятці маховика поворотного механімзу.

видкострільність - 15 постр / хв. Противідкатні пристрої складалися з гідравлічного гальма відкату й гідропневматичного накатнику та розташовувалися з боків ствола: з правого боку - гальмо відкату، з лівого - накатник.

Для стрільби з гармати KWK 38 використовувалися унітарні постріли з бронебійними снарядами PzGr і PzGr 39 (маса 2،06 кг، початкова швидкість 685 м / с)، підкаліберним PzGr 40 (0925 кг، 1050 м / с) і осколково-фугасними SprGr 38 ( 1،823 كغ ، 450 م / س). оєкомплект танків цих модифікацій складався з 97 - 99 пострілів.

ойові машини варіантів J-М озброювалися гарматою 5 سم KwK 39 L / 60 калібру 50 мм. овжина ствола - 60 калібрів (3000 ميليمتر). Маса гармати 435 كغ. Тип затвору، принцип дії напівавтоматики، противідкатні пристрої، спусковий механізм та багато інших вузлів були ідентичні гарматі KWK 38. Основна відмінність полягала у більшій довжині зарядної камори، пов'язаній із збільшенням з 288 до 420 мм довжини гільзи.

Для стрільби використовувалися постріли з бронебійними снарядами PzGr KWK 39 і PzGr 39 KWK 39 (маса 2،06 кг، початкова швидкість 835 м / с)، підкалиберними PzGr 40 KWK 39 (0925 кг، 1190 м / с) і PzGr 40/1 KWK 39 (1،07 كغم ، 1130 ميكرومتر / с) і осколково-фугасними SprGr 38 KwK 39 (1،82 кг، 550 м / с). исло пострілів в боєкомплекті коливалося від 84 (Ausf J) до 92 (Ausf L і М).

анки PzKpfw III Ausf N озброювалися гарматою 7،5 سم KwK 37 калібру 75 мм. Довжина ствола гармати - 24 калібри (1765،3 мм). Маса гармати - 490 كغ. Вертикальна наводка - в межах від 10 ° до 20 °. армата мала вертикальний клиновий затвір та електроспуск. У її боєкомплект входили постріли із бронебійними снарядами KgrRotPz (маса 6،8 кг، початкова швидкість 385 м / с)، кумулятивними غرام 38Н1 / А، غرام 38Н1 / В і غرام 38Н1 / С (4،44 ... 4،8 кг، 450 … 485 м / с)، димовими NbGr (6،21 кг، 455 м / с) о осколково-фугасними (5،73 кг، 450 м / с). оєкомплект гармати складався з 56 пострілів танків، переобладнаних з Ausf L та 62 пострілів в танкнаів، береобладнаних

модифікацій А-G з 37-мм гарматою були спарені кулемети MG-34 кулемети MG-34 Рейнметалл-Борзіг »калібру. ретій кулемет MG-34 встановлювався في лобовому листі корпусу. оєкомплект кулеметів складався з 4425 патронів.

т танків варіантів G-М з 50-мм гарматою був спарений тільки один кулемет MG-34. ругий розміщувався в лобовому бронелисті корпусу в кульовій установці Kugelblende 30 (Ausf Е-Н) або (. а командирських башточках танків варіантів L-N на спеціальному пристрої Fliegerbeschutzgerat 41 або 42 можнабузноватор. оєкомплект кулеметів на машинах 50-мм гарматами коливався від 2700 до 4950 патронів.

з 37-мм гарматами оснащувались монокулярними телескопічними прицілами TZF 5а، з 50-мм KwK 38 - TZF-5d، з 50-мм KwK 38 - TZF-5d، з. т танках Ausf N встановлювалися приціли TZF 5b. сі ці приціли мали 2،4-кратне збільшення. урсовий кулемет MG-34 оснащувався 1،8-кратним телескопічним прицілом KZF 2.

На танках встановлювалися двигуни «Майбах» HL 108TR، HL 120TR і HL 120TRM، 12 циліндрові، V-подібні (розвал циліндрів 60 درجة)، карбюраторні، чотиритактні потужністю 250 к.с. (HL 108) 300 к.с. (HL 120) при 3000 سنة / в. Діаметри циліндрів - 100 та 165 мм. Хід поршня - 115 мм. Ступінь стиснення - 6.5. Робочий об'єм - 10838 см ³ і 11867 см ³. сі двигуни мали однакову конструкцію.

аливо - етилований бензин з октановим з октановим з октановим ислом не нижче 74. паливну систему танків Ausf А-D бодилие. ашини варіантів Е-N ​​мали один бензобак об'ємом 320 л، розташовувавсяв кормовій астині таннака. итрата палива на 100 км русі по по посе - 287 л. اقرأ المزيد Карбюраторів - два، марки Solex 40 JFF II. Система охолодження - рідинна، з двома радіаторами та двома вентиляторами. б'єм системи охолодження - 70 л. рансмісія складалася з карданної передачі، головного фрикціону، коробки передач، механізмів поворого

هل تعلم؟ ашини Ausf D оснащувались естишвидкісною коробкою передач. а машинах нших модифікацій використовувались трансмісії трьох типів:

- З шестишвидкісною механічною коробкою передач، сухим головним фрикціоном механічного управліненх

- З естишвидкісною механічною коробкою передач ، сухим головним фрикціоном механічного управлінініння таравлініного

- З десятишвидкісною безвальною механічною коробкою передач та працюючим в маслі багатодисковим головним фрикціоном з преселекторним пневмогідравлічним управлінням та гідравлічним приводом гальм.

اقرأ المزيد При зміні положення важеля нова передача не вмикалась، відкривалися лише ті чи інші клапани пневматичної системи - таким чином підготовлювали вмикання обраної передачі. потрібний момент механік-водій вмикав передачу، натискаючи на педаль. крім десяти передач вперед، коробка з пневмогідравлічним преселекторним управлінням мала отезд. еремикання з переднього оду на задній та вмикання нейтрального положення виконувалось за доповалось за доповалось. ля вирівнювання кутових видкостей естерень в коробці було два центральних синхронізатори.

При механічному управлінні головний фрикціон вмикався звичайним способом - педаллю، з'єднаною із вижимною муфтою за допомогою тяги، а передачі - за допомогою куліси при вимкненому головному фрикціоні.

Передача моменту обертання з коробки передач до бортових передач проводилася правим та лівим одноступінчастими планетарними механізмами، змонтованими в один агрегат.

Ходова частина танків модифікації А складалась، щодо одного борту، з п'яти здвоєних обгумованих опорних котків великого діаметра، двох обгумованих підтримуючих котків، провідного колеса переднього розташування та напрямного колеса. Підвіска - індивідуальна، пружинна.

В танків Ausf В-D у ходову частину входило вісім здвоєних обгумованих опорних котків малого діаметра на борт، зблокованих попарно у чотири візки، підвішених на чверть-або напівеліптичних листових ресорах. Різниця між підвісками их танків є головним ином у кількості та розташуванні ресор і амортиза. исло підтримуючих котків збільшилась до трьох. Гусениця мала ширину 360 мм.

очинаючи з модифікації Е، одова частина складалась з ести здвоєних обгумованих опорних котків астртьтии котків астртьтии отор.

Підвіска - індивідуальна، торсіонна. Особливостями підвіски були: кріплення нерухомого кінця торсіону спеціальним пальцем، що вставляється в кронштейн наявність напрямного пристрою، призначеного для розвантаження деталей підвіски від бічних зусиль наявність гідравлічних телескопічних амортизаторів на 1-м і 6 м опорних котках. едучі колеса переднього розташування мали два знімних зубчастих вінця по 21 зубу кожен. Зачеплення цівочне.

усениці сталеві، з 93-94 одногребневих траків кожна. ирина гусениці коливалася з 360 мм у машин модифікацій Е-G до 400 мм в пізніших версій. снньо-зимовий період могла використовуватися так звана «осдна гусениця» Ostkette ириною 550 мм.

лектроустаткування було виконано по однодротовій схемі. Напруга 12 В. العنوان: генератори «Bosch» GQL 300 / 12-900RS36 потужністю 300 Вт (Ausf А-D і Ausf G) ، або «ош» GTLN 700 / 12-1500 потужні «тюf 700 т 600 / 12-1500 потужністю 600 Вт (Ausf Н-N і Flammpanzer III два акумулятори »потужністю 105 а / ч.

Споживачі: електростартер (для ручного запуску двигуна використовувався механічний стартер інерційного типу)، система запалювання، ​​баштовий вентилятор (Ausf G-N)، контрольні прилади، підсвічування прицілів، прилади звукової та світлової сигналізації، апаратура внутрішнього і зовнішнього освітлення، звуковий сигнал، спуск гармати. сі танки PzKpfw III оснащувалися радіостанцією FuG 5، розміщеної над коробкою передач، ліворуч від стрільстан. Дальність дії - 6،4 км телефоном та 9،4 км телеграфом. нутрішній зв'язок між членами екіпажу здійснювалася за допомогою ТПУ [هل هي كذلك؟] та світлосигнального приладу.

Pz III الصفحة الرئيسية ручності، створені для роботи екіпажу، можна було важати взірцем для наслідування. не мав оден радянський، англійський и американський танк того часу. Прекрасні прилади спостереження та прицілювання дозволяли PzKpfw III успішно боротися з потужнішими Т-34، КВ-1 та ماتيلدا в тих випадках، коли останні не встигали його виявити.

зброєння танкових дивізій було різноманітним، тому кожна дивізія комплектувалася по-різному. 1939-1942 роках вони мали у своєму складі легкі танки Pz.I، Pz.II، еські Pz.35 (t)، Pz.38 (ередні Pz.IIона، ередні Pz.IIонаі، ередні Pz.IIонаі ، бронетранспортери: легкі الذاكرة الرقمية المؤمنة KFZ 250 і середні الذاكرة الرقمية المؤمنة KFZ 251، бронеавтомобілі SdKfz 234/2 Schwerer Panzerspähwagen «بوما» та ін Командирські танки озброювалися тільки кулеметами، стволи гармат були бутафорськими. З кінця 1940 року при реорганізації танкових дивізій основною машиною легкої танкової роти став PZ-III (17 PZ-III та 5 PZ-II в кожній)، а середній - PZ-IV (14 штук та 5 PZ-II). собисте озброєння танкістів вермахту: пістолет-кулемет MP 40، пістолет Walther P38، або Parabellum P08، гражлити (воолити).

Камуфляж Редагувати

بانزر الثالث هو "بانزر غراو". Але наростання обґрунтованого невдоволення темно-сірим забарвленням в середовищі фронтовиків порушило питання про необхідність нової системи камуфляжу для фарбування бойових і транспортних машин. еоретична посилка про те، о техніка буде оватися в тіні дерев будівель، на ​​практиці зазхнаа. На Східному фронті німецьким водіям тижнями доводилося рухатися відкритими просторами й дрібноліссям، де темно-сірий колір надто контрастував з фоном، було розроблено новий темно-зелений камуфляж، яким фарбували останні партії بانزر III.


Одпишитесь، чтобы загрузить PzKpfw III Ausf J1

كان Panzerkampfwagen III ، المعروف باسم Panzer III ، دبابة متوسطة طورتها ألمانيا في الثلاثينيات من القرن الماضي ، واستخدمت على نطاق واسع في الحرب العالمية الثانية.
كان التعيين الرسمي للأسلحة الألمانية هو Sd.Kfz. 141. كان القصد منها قتال مركبات قتال مصفحة أخرى والخدمة جنبًا إلى جنب مع ودعم مماثل لـ Panzer IV المصمم أصلاً لدعم المشاة. ومع ذلك ، نظرًا لأن الألمان واجهوا T-34 الهائل ، كانت هناك حاجة إلى مدافع أقوى مضادة للدبابات ، وبما أن Panzer IV كان لديه إمكانات تطوير أكبر مع حلقة برج أكبر ، فقد أعيد تصميمه لتركيب مسدس KwK 40 طويل الماسورة 7.5 سم .
قامت Panzer III بتبديل الأدوار بشكل فعال مع Panzer IV ، اعتبارًا من عام 1942 ، قامت النسخة الأخيرة من Panzer III بتركيب 7.5 سم KwK 37 L / 24 والتي كانت مناسبة بشكل أفضل لدعم المشاة. تم استخدامه في الحملات الألمانية في بولندا وفرنسا والاتحاد السوفيتي وشمال إفريقيا. كان الكثير منهم لا يزالون في الخدمة القتالية ضد قوات الحلفاء الغربية في 1944-1945: في أنزيو في إيطاليا ، ونورماندي ، وفي عملية ماركت جاردن في هولندا. كما ظل عدد كبير من الدبابات III كاحتياطيات مدرعة في النرويج التي احتلتها ألمانيا وشهد البعض تحركًا ، جنبًا إلى جنب مع Panzer IVs ، في حرب لابلاند ضد فنلندا في خريف عام 1944.

في كل من الحملات البولندية والفرنسية ، شكلت بانزر الثالث جزءًا صغيرًا من القوات المدرعة الألمانية. فقط بضع مئات من Panzer III Ausf. بالنسبة إلى Fs كانت متوفرة في هاتين الحملتين ، حيث كان معظمها مسلحًا بمدفع رئيسي 37 ملم (1.46 بوصة). كانت أفضل دبابة متوسطة متاحة للجيش الألماني في ذلك الوقت.

توقف إنتاج Panzer III في عام 1943. ومع ذلك ، فإن هيكل Panzer III قادر على توفير هياكل لبندقية Sturmgeschutz III الهجومية حتى نهاية الحرب.

بانزر الثالث أوسف. J هو النوع الأكثر شيوعًا من Panzer III ، والذي خدم في شمال إفريقيا والجبهة الشرقية. تمت زيادة الدرع الأمامي للبدن والبرج إلى صفيحة صلبة مقاس 50 مم. تم إنتاج بعضها بمدفع 5 سم KwK 39 L / 60 (J1) وأعيد تصميمه لاحقًا Ausf. إل


Амуфляж، тактичні та розпізнавальні знаки [ред. | ред. код]

Камуфляж [ред. | ред. код]

بانزر الثالث هو "بانزر غراو". Але наростання обґрунтованого невдоволення темно-сірим забарвленням в середовищі фронтовиків порушило питання про необхідність нової системи камуфляжу для фарбування бойових і транспортних машин. еоретична посилка про те، о техніка буде оватися в тіні дерев будівель، на ​​практиці зазхнаа. На Східному фронті німецьким водіям тижнями доводилося рухатися відкритими просторами й дрібноліссям، де темно-сірий колір надто контрастував з фоном، було розроблено новий темно-зелений камуфляж، яким фарбували останні партії بانزر III.


شاهد الفيديو: World of Tanks. III Ausf. J